Курсова робота Законодавство України щодо реклами Зміст Закон України "Про рекламу" Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" Законодавство України, що опосередковано стосується реклами Закон України "Про інформацію" Закон України "Про видавничу справу" (від 4.06.97 № 318/97-ВР) Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 листопада 1993 р. № 3582-ХІІ, від 14 лютого 1997р. № 70/97-ВР) Закон України "Про телебачення і радіомовлення" Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" Захист авторських прав у рекламі Список літератури 1. Закон України "Про рекламу" Закон "Про рекламу" (1996 р.) регулює правові відносини, які виникають у процесі створення та поширення реклами в Україні. Дія цього закону не поширюється на правовідносини, пов'язані з інформацією про соціальні події, діяльність політичних партій, релігійних і громадських організацій, призначеної для їх підтримки. Якщо міжнародними зобов'язаннями України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила за міжнародними зобов'язаннями. Закон визначає такі поняття у сфері рекламної діяльності: • реклама — спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання зиску; • особа — будь-яка фізична чи юридична особа; • продукція — товари, робота, послуги, цінні папери; • рекламодавець — особа, яка є замовником реклами для її виробництва та (або) розповсюдження; • виробник реклами — особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами; • розповсюджувач реклами — особа, яка здійснює розповсюдження реклами будь-якими засобами; • споживач реклами — будь-яка особа або група осіб, на яких спрямована реклама; • рекламні засоби — засоби, що використовуються для доведення реклами до споживача в будь-якій формі та в будь-який спосіб; • спонсор — особа, яка з метою популяризації свого імені (назви), торгової марки матеріально підтримує будь-яку діяльність без одержання зиску. Основними принципами діяльності у сфері реклами є дотримання всіма суб'єктами рекламної діяльності законності, точності, достовірності реклами, використання державної та інших мов згідно із законодавством України, використання форм і засобів, які не завдають споживачеві моральної, фізичної чи психічної шкоди. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації так, щоб її (незалежно від форм чи засобів розповсюдження) можна було ідентифікувати як рекламу. Реклама на телебаченні і радіо має бути чітко відокремлена від інших програм за допомогою аудіо- та відеоза-собів або коментарів ведучих. Будь-який інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, який цілеспрямовано звертає увагу споживачів на конкретну марку (модель, артикул) продукції чи на її виробника для формування інтересу до продукції та сприяння її реалізації, а також містить вихідні дані (реквізити) особи, що виробляє та розповсюджує зазначену продукцію, вважається рекламою й підлягає всім рекламним правилам. Законом заборонено недобросовісну рекламу, тобто рекламу, що містить неточні або недостовірні дані, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог, передбачених законодавством України, яка вводить або може ввести в оману споживачів, завдати шкоди окремим особам чи державі. Не вважається недобросовісною реклама, що використовує психологічні засоби та спеціальні ефекти з метою привернути увагу, викликати доброзичливий сміх чи інші позитивні емоції. Законом заборонено: 1. Поширювати відомості про продукцію, виробництво або реалізація якої заборонені законодавством України. 2. Удаватися до дискримінаційних тверджень за ознаками походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, віросповідання, характеру занять, місця проживання та інши...